Зворотній зв’язок Увійти
Контакти

Київ, вулиця Єлизавети Чавдар 9 (метро Осокорки)

Час роботи
  • Пн - Пт: 10:00 - 19:00
  • Сб - Нд: 10:00 - 16:00
Вхід
04 Лис 2019, 09:00

Як влаштовані найбезпечніші міста планети

bezpeka.club
Відеонагляд Як влаштовані найбезпечніші міста планети

Щороку світові медіа та агенції публікують підбірки найбезпечніших міст планети. Як правило, ці матеріали читають лише заради списків — аби вирішити, де купувати нерухомість, або куди їхати (а від чого триматися далеко) під час наступної відпустки.

У найближчому майбутньому Україні навряд чи пощастить потрапити на верхні сходинки рейтингів — ініціативи з покращення міського середовища поки що поодинокі, та з’являються здебільшого у великих містах. Так, за 2 роки в рамках проекту «Безпечне місто» у Києві встановили понад 6200 камер відеоспостереження з функцією розпізнавання автономерів та облич. Цей проект також включає систему аналізу повітря на предмет перевищення вмісту СО2.

Але сьогодні безпека міст складається зі значно більшої кількості факторів, у тому числі не дуже очевидних. Це і кібербезпека, і модернізація транспорту, і інклюзія. Bezpeka.club розбирається, завдяки чому найбезпечніші міста світу опиняються на верхніх сходинках аналітичних підбірок.

Персональна безпека


Попри відносно низьку кількість смертельних випадків, тероризм викликає все більше занепокоєння у містах. Кожен регіон має принаймні одне місто з верхньої частини списку безпечних міст, де за останні п’ять років відбувались терористичні атаки. Влада намагається скоротити відсоток інцидентів завдяки оперативній роботі спецслужб і технологіям виявлення потенційного скоєння злочину.

У таких містах, як Лондон та Токіо, розгортання систем відеоспостереження невпинно росте. У найрозвиненіших містах відеоспостереження або веб-камери співпрацюють з технологіями штучного інтелекту. Наприклад, з розпізнаванням обличчя, аналізом ходи та виявленням підозрілої поведінки. У Китаї поліцейські підрозділи співпрацюють з технологічними компаніями, що розробляють подібні рішення. За даними IHS Markit, у 2018 році обсяги професійного ринку HD камер відеоспостереження збільшилися до 29 мільйонів одиниць (проти 0,2 млн у 2012 році).

Ініціативи впровадження таких технологій можна спостерігати й в Україні. Так, у лютому 2019 в Міському центрі обробки даних презентували аналітичний модуль системи відеоспостереження, що поки працює в тестовому режимі. Система здатна одночасно обробляти до 1100 облич в секунду з 450 потоків. Середній коефіцієнт збігу фоторобота з бази правопорушників разом із фото з камери — 95%. У столиці вже встановлено біля 7 тисяч камер відеоспостереження, переважно в місцях масового скупчення людей, школах, дитячих садках, лікарнях, входах-виходах із метро, вздовж доріг міста. Якщо система знаходить подібності, оператор отримує сигнал про географічне становище правопорушника.

Кібер-безпека

Однієї суботи в листопаді 2017 року пасажири трамвайної системи Сан-Франциско були здивовані тим, що не можуть сплатити за проїзд. Хакери атакували комп’ютери системи, зашифрували усі їхні дані і вимагали викуп, аби повернути доступ. Хоча операції були відновлені цього ж дня, у великих містах такі інциденти стаються дедалі частіше. Оскільки «розумні міста» з’єднують свою інфраструктуру з широкосмуговим Інтернетом, бездротовими мережами, big data та аналітикою, вони стають більш вразливими до кібер-атак, якщо не застосувати заходи безпеки.

5 професій (безпечного) майбутнього

5 професій (безпечного) майбутнього

Детальніше

Азіатські та Північноамериканські міста в основному добре працюють у сфері цифрової безпеки (Токіо, Гонконг та Сінгапур часто потрапляють в першу десятку чисельних рейтингів). В Північній Америці цим можуть похизуватися міста з розвиненою технологічною інфраструктурою — як от у Сан-Франциско або Чикаго, де базується багато технологічних компаній. У деяких містах (наприклад, Гонконзі), було створено Бюро кібербезпеки та технологічних злочинів. У Токіо на кібер-безпеку виділили навіть більші інвестиції — там готуються до загроз інфраструктурі під час Олімпійських ігор в Токіо у 2020 році. Одне стає очевидним — розвинені міста успішно борються зі злочинністю не в останню чергу завдяки технологіям. Але й самі технології потребують дедалі більшого захисту.

Інфраструктура

У червні 2017 зображення жахливої пожежі у житловій будівлі Гренфелд у західному Лондоні, в якій загинуло близько 80 людей, шокували весь світ. Місцеву владу критикували, що вона не захистила жителів району з низьким доходом, а сама пожежа нагадала про роль планування міста у безпеці будівель, доріг, мостів та іншої інфраструктури.

Втім, безпечна інфраструктура — це не лише про захист від катаклізмів та побутових загроз. У списках 10 міст з найбезпечнішим середовищем часто опиняються Сінгапур, Барселона, Амстердам та Стокгольм. Ці міста щороку більше відходять від «автоцентричності». В Барселоні вже тестують «суперквартали» без автомобілів. Один «суперблок» об’єднує 9 кварталів і являє собою щось на кшталт окремого району, де обмежують в’їзд громадського та приватного транспорту, за винятком велосипедів і міських служб. Окрім того, з 2020 у місті буде заборонений рух автівок до 2000 року випуску і буде побудовано ще 300 кілометрів велодоріжок.

в тему: Штучний інтелект здатний поліпшити стратегії безпеки компаній

Технології також допомагають громадянам грати роль у безпеці інфраструктури. Так, у Сеулі розробили ПО, що дозволяє будь-кому, хто зіткнувся з пошкодженою дорогою або будівлею, повідомити про це міським чиновникам, використовуючи свій смартфон, зареєструвавши своє місце розташування та завантаживши фотографії та опис пошкоджень. У цьому ж додатку можна перевірити статус виправлення проблеми.

Здоров’я

Звичайно, найочевидніший фактор, що спадає на думку у цьому розділі — адекватний доступ громадян до закладів медичної допомоги. Проте на практиці цей доступ пов’язаний і з іншими аспектами — управління дорожнім рухом (для безперешкодної їзди машин «швидкої»), розширення зелених насаджень та ін. Хоча якісна охорона здоров’я часто означає великі бюджети, рівень доходів не завжди є рушійною силою розвитку міст в цьому напрямку.

Для міст з високою кількістю літнього населення, технології допомагають слідкувати за здоров’ям більш ефективно. Так, у Сінгапурі жителі похилого віку можуть самостійно слідкувати за своїм здоров’ям, використовуючи датчики, які відстежують щоденні дії, виявляють падіння або тривалі періоди бездіяльності. У разі наявності однієї з цих проблем, система автоматично надсилає повідомлення в служби порятунку.

Ще одним засобом поліпшення міського здоров’я є забезпечення мешканців здоровим харчуванням. А це не завжди вдається деяким регіонам навіть у розвинених країнах, наприклад у США. В звіті The Economist можна почитати про «харчові пустелі» — міста, де доступне харчування складається лише з раціону фаст-фуд ресторанів, або нездорових продуктів, доступних у магазинах.

Як це працює в Україні

«Головна проблема з програмою безпеки в містах — не системність. Усі проекти працюють за принципом: є невеликий бюджет, давайте щось побудуємо. Через рік-два, коли з’являються додаткові ресурси, цю систему не розвивають, а починають щось нове. Наприклад, тому що змінилася команда. Тому «Безпечне місто» — найчастіше місиво з різних камер, технологій і систем, що не пов’язані між собою і мало працездатні», — розповідає засновник компанії Partizan Security Дмитро Данильченко.

Напередодні Євро-2012 його компанія розробляла концепцію безпеки в усіх фан-зонах. Це був найбільший проект Partizan Security, пов’язаний з безпекою міст і найважливіший у портфоліо компанії на той час. Експерти встановлювали системи відеоспостереження, камери, програмне забезпечення, що дозволяло аналізувати натовп і різні кримі